У справі про масштабну візову аферу в Польщі Генеральна прокуратура країни у квітні 2025 року направила перший обвинувальний акт до суду: шістьох осіб звинувачують у корупції та організації злочинної схеми з видачі польських віз. Серед підозрюваних — колишні посадовці консульств, співробітники зовнішніх візових агентств й особи, які мали тісні контакти з представниками уряду попередньої влади.

Фоном скандалу: як працювала схема

Скандал із продажем польських віз вибухнув у другій половині 2023 року, але розслідування активізувалося після завершення парламентських виборів у жовтні того ж року. Вже на початку 2024-го новий уряд сприяв активізації антикорупційних перевірок, у ході яких були виявлені численні зловживання у видачі національних та шенгенських віз громадянам країн Азії та Африки.

Згідно зі звітом Центрального антикорупційного бюро Польщі (CBA), з 2021 по середину 2023 року було видано щонайменше 250 000 віз з порушенням процедур. Більшість із них — через консульства у таких країнах, як Індія, Нігерія, Бангладеш, Філіппіни, Індонезія та Єгипет. Часто документи оформлювалися за кілька днів без необхідної перевірки за хабарі від 5 000 до 15 000 євро.

За даними прокуратури, “візова фабрика” функціонувала за участі приватної компанії, яка виконувала технічні функції для польських консульств. Саме її співробітники разом із дипломатами та посередниками формували фіктивні запрошення та оформляли пакети документів.

Перший обвинувальний акт: хто на лаві підсудних

Як повідомило 15 квітня 2025 року видання Gazeta Wyborcza, прокуратура Варшави затвердила перший обвинувальний акт проти шістьох осіб. Серед них — двоє колишніх працівників дипломатичної служби, ще троє — бізнесмени, пов’язані з консалтинговими фірмами, і один — громадянин Індії, якого слідство називає ключовим посередником.

Справу передано до Окружного суду Варшави. Усім фігурантам інкримінують корупцію, організацію злочинного угруповання та фальсифікацію документів. Вони можуть отримати до 12 років позбавлення волі.

Особливу увагу приділено справі колишнього заступника директора Департаменту консульських справ МЗС, який, за версією слідства, “закривав очі” на опрацювання підозрілих заяв, підписував зайві квоти для консульств і сприяв залученню компаній із сумнівною репутацією до оформлення віз.

Міжнародний резонанс та політичні наслідки

У 2024 році візовий скандал став предметом розслідування в Європейському парламенті. Евродепутатка від Німеччини Коріна Крету назвала ситуацію “загрозливою для спільної європейської візової політики”. Єврокомісія у січні 2025 року офіційно надіслала Польщі запит із вимогою надати детальні пояснення щодо процедур перевірки візових заяв на період 2021–2023 років.

Скандал завдав удару по репутації попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS). Опозиція звинуватила колишнє керівництво країни в тому, що воно “закривало очі” на діяльність працівників консульств через політичні розрахунки, зокрема щоб створити враження ефективної міграційної політики перед виборами.

Натомість нинішній міністр закордонних справ Польщі Рафал Тшасковський пообіцяв “повну прозорість” у візових процедурах та анонсував створення незалежної Комісії з вивчення процедур консульських служб. Перші напрацювання Комісії, оприлюднені у березні 2025 року, передбачають використання біометричних систем перевірки всіх заявників та обов’язковий відеозапис консульських інтерв’ю.

Думки експертів: системні проблеми і перспективи реформ

На думку експертів, яких опитало видання Rzeczpospolita, скандал виявив давні системні проблеми у процедурі делегування частини візових повноважень приватним компаніям. “Коли держава передає частину своїх суверенних функцій комерційним структурам, зникає контроль. А в умовах великого попиту на польські візи це просто ідеальне середовище для корупції”, — зазначає Войцех Конєчний, аналітик Центру антикорупційних досліджень у Кракові.

Також Анна Домбровська, колишня дипломантка і фахівчиня у сфері міжнародного права, вказує на необхідність модернізації роботи консульств: “Потрібно повернути контроль над візовими процесами до рук держави, із суворими процедурами аудиту та цифровими інструментами.” За її словами, Польща вже має технічні можливості автоматизованого відсіву підозрілих анкет, але вони досі не застосовувалися масово.

Висновки: перші кроки до очищення системи

Візовий скандал у Польщі, що отримав назву “візагейт”, став гучним сигналом для усієї Європи. Передача справи до суду у квітні 2025 року означає новий, юридично завершальний етап очищення дипломатичної системи. Завдяки суспільному тиску та активній участі нової влади, Польща має шанс відновити довіру як серед власних громадян, так і в очах європейських партнерів.

Попереду — нові справи, нові фігуранти та, ймовірно, глибокі кадрові перестановки в МЗС. Але головне зараз — не втратити імпульсу реформ: зробити процес видачі віз прозорим, контрольованим і захищеним від впливу корупційних інтересів. Бо від цього залежить безпека не лише Польщі, а й усієї Шенгенської зони.