Фестиваль «Дні української музики» 2025: сучасне звучання української класики у Варшаві

З 17 по 24 березня 2025 року у Варшаві відбудеться сьомий фестиваль «Дні української музики», організований диригентом Романом Реваковичем та Фондом «Pro Musica Viva». У програмі — понад 10 подій, включаючи симфонічні, камерні та хорові концерти з творами українських композиторів ХХ–ХХІ століть, зокрема Левка Ревуцького, Валентина Сильвестрова та Богдани Фроляк. Проєкт має на меті популяризацію української академічної музики за кордоном та сприяння культурному діалогу між Польщею та Україною.

Історія та місія фестивалю

Походження ініціативи

Фестиваль «Дні української музики» у Варшаві вперше відбувся у 2011 році завдяки ініціативі Романа Реваковича — польсько-українського диригента, відомого промоутера української музики у світі. Як він зазначив в інтерв’ю порталу «Наш вибір», проєкт виник із потреби представити широкій польській аудиторії багатство та різноманіття української академічної традиції.

З того часу фестиваль відбувався шість разів: у 2011, 2012, 2013, 2015, 2017 та 2022 роках. Кожен із цих заходів мав свою концепцію та складався з декількох концертів у престижних залах Варшави, зокрема у Польському радіо та Національній філармонії.

Цілі проєкту

За словами Реваковича, головною метою фестивалю є «показати польській публіці гідну та маловідому українську музику, зосереджуючись на творах, які рідко або ніколи раніше не виконувалися в Польщі». Він підкреслює, що реалізація заходу — це також спосіб утвердити культурну суб’єктність України у європейському контексті, особливо в умовах триваючої російської агресії.

Програма 2025 року: від класики до сучасності

Тематичні акценти

Фестиваль 2025 року зосередиться на представленні української симфонічної та камерної музики ХХ та початку ХХІ століття. За оголошенням організаторів, ключовою темою стане «тяглість українського музичного мислення у трансформаціях часу». У цьогорічному репертуарі — твори Левка Ревуцького, Степана Турчака, Ігора Щербакова, Валентина Сильвестрова, Богдани Фроляк, Олександра Щетинського та Євгена Станковича.

Основні події

Фестиваль відкриється 17 березня великим симфонічним концертом у студії Польського радіо ім. Вітольда Лютославського. Партнером стане Польський національний радіооркестр у Катовіце (NOSPR), під керівництвом самого Романа Реваковича. Прозвучить Симфонія №2 Левка Ревуцького та «Медитація» Валентина Сильвестрова.

Камерні концерти відбудуться у Центрі сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» та Варшавській музичній академії, де прозвучать твори Богдани Фроляк та молодих українських композиторів, серед яких Антоній Дикань і Анна Архипчук.

24 березня фестиваль завершиться хоровим концертом у костелі оо. Капуцинів, де Варшавський камерний хор виконає духовну музику сучасних українських композиторів.

Культурна дипломатія через музику

Підтримка польських інституцій

Проєкт має підтримку стратегічних польських культурних інституцій, серед яких Міністерство культури та національної спадщини Польщі, Інститут музики і танцю ІМіТ, Польське радіо, а також Варшавський університет та Український дім у Варшаві. Також до співпраці залучено Посольство України в Польщі.

На думку мистецтвознавця Яцека Марчинського, фестиваль відіграє «ролю культурного мосту», відкриваючи польській публіці нові шари європейського музичного канону. «Українська музика не є периферією — вона повноцінна частина європейської традиції», — підкреслив він у колонці для «Ruch Muzyczny» (2024).

Контекст російсько-української війни

На фоні повномасштабної війни в Україні важливість фестивалю зросла. Роман Ревакович зауважує: «Після 2022 року ми відчули вдвічі більшу відповідальність — не просто демонструвати українську музику, а стверджувати її як опір знищенню». У 2025 році зазначені твори також тематизують досвіди війни, втрати й надії, зокрема композиції, написані в останні роки під впливом новітніх подій.

Очікування й значення для української культури

Участь українських артистів

Фестиваль відзначиться широкою участю українських виконавців. До програми залучено піаніста Антона Совича, квартет Enigma Q, академічний хор «Хорове мистецтво ХХІ», а також диригентку Вікторію Коноваленко. Організатори наголошують на важливості залучення молодого покоління митців, що формують обличчя сучасної української музики.

Міжнародний резонанс

«Дні української музики» — не лише подія локального масштабу. Концерти транслюються на порталах Польського радіо, а деякі з них планується архівувати в Європейському музичному архіві IMZ, що сприяє збереженню української музичної спадщини. У 2025 році вперше заплановано проведення паралельного заходу у Вроцлаві, що свідчить про розширення географії проєкту.

Висновки

Фестиваль «Дні української музики» 2025 у Варшаві є важливим інструментом культурної дипломатії, який формує позитивний імідж України через мистецтво. Попри геополітичні виклики, проєкт демонструє стійку традицію й актуальність сучасної української академічної музики. Роман Ревакович та його команда продовжують будувати діалог між українським і польським культурними просторами, репрезентуючи Україну як невід’ємну частину європейського музичного контексту.