У січні 2025 року польський прокурор національного масштабу Даріуш Навроцкій направив офіційного листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому категорично заявив, що не дасть згоди на запропоновані інституційні зміни в системі правосуддя. Він назвав втручання ЄС «загрозою суверенітету Польщі» та закликав захищати положення польської Конституції. Документ став причиною активних дебатів у Варшаві, Брюсселі та серед правозахисників по всьому ЄС.

Даріуш Навроцкій: останній бастіон юрисдикційного спротиву?

У першій половині січня 2025 року польський Національний прокурор Даріуш Навроцкій передав на розгляд Європейської комісії документ, у якому рішуче висловив незгоду з проектами інституційної реформи польської прокуратури. За словами Навроцкого, ці зміни — частина тиску з боку ЄС з метою гармонізації національних норм із європейським законодавством.

«Я не дам згоди на реформи, які суперечать польській Конституції та підривають незалежність польських органів правосуддя», — йдеться у листі, текст якого потрапив у відкритий доступ через медіа-платформу in-Poland.com та підтверджений незалежними джерелами, зокрема RMF24 і PAP.

Передісторія конфлікту: справа правовладдя

Починаючи з 2017 року Польща перебуває в центрі суперечки з Європейським Союзом щодо верховенства права. У 2022-2024 роках Єврокомісія блокувала доступ Варшави до коштів Європейського фонду відновлення (понад 35 мільярдів євро), посилаючись на політичний контроль уряду над судами і прокуратурою. Після парламентських виборів восени 2023 року, коли до влади прийшов прозахідний Кабінет Дональда Туска, Варшава почала діалог про розблокування коштів в обмін на судову реформу.

Що передбачає реформа: європейський стандарт чи обмеження на незалежність?

Єврокомісія вимагає:

– виділення прокуратури як незалежної від Міністерства юстиції структури
– прозорого механізму призначення прокурорів із гарантією їхньої недоторканності
– обмеження повноважень Генерального прокурора (донедавна цю посаду обіймав Мін’юст)
– забезпечення справедливих дисциплінарних процедур щодо суддів і прокурорів

Однак, як переконані представники консервативного табору в Польщі, в тому числі Навроцкій, подібні вимоги суперечать Конституції Польщі, яка визначає прокуратуру як ієрархічну, централізовану структуру на чолі з Генеральним прокурором.

Позиція уряду і загроза кадрової кризи

Хоча Уряд Туска підтримує загальний вектор реформ, суперечність між Міністерством юстиції та Навроцким ускладнює практичну реалізацію змін. Міністр юстиції Адам Боднар у понеділок, 13 січня 2025 року, на пресконференції у Варшаві заявив:

«Ми працюємо над тим, аби зміни відповідали польському праву і водночас відповідали очікуванням Єврокомісії. Але саботаж деяких посадовців підриває довіру до Польщі на європейській арені».

Правозахисні організації, зокрема Незалежний форум правосуддя Польщі, попереджають, що ситуація може призвести до масштабної кадрової війни у прокуратурі. За даними Gazeta Wyborcza, щонайменше 42 прокурори подали заяви про відставку або перевід через «політизований тиск з обох сторін».

Реакція міжнародної спільноти

Європейська комісія, коментуючи лист Навроцкого 15 січня 2025 року, вказала, що поважає національні особливості, але очікує на чітке дотримання стандартів верховенства права. Представник ЄК Крістіан Віганд наголосив:

«Реформи в Польщі є ключем до демонстрації довіри до системи правосуддя. Якщо відповідні кроки не будуть зроблені, ми заморозимо частину запрограмованого фінансування».

Проти Навроцкого висловлювалися також європейські депутати. Наприклад, депутат від Німеччини Зігфрід Муррей, член Комітету з правових справ Європарламенту, заявив: «Навроцкій не є ані обраним законодавцем, ані представником народу — його спротив є лише спробою втримати стару систему контролю».

Що далі: варіанти розвитку подій

У лютому 2025 року очікується розгляд у Сеймі проекту змін до закону про прокуратуру, розробленого коаліцією «Громадянська коаліція». Якщо закон буде ухвалено, постануть два варіанти:

1. Навроцкій погодиться піти у відставку, що дозволить реструктуризувати орган самостійно.
2. Прокуратура буде фактично паралізована, бо Навроцкій як посадовець не підпорядковується Міністру юстиції напряму.

З огляду на важливість для відносин з ЄС, можливий третій шлях — конституційне подання до Трибуналу, однак Конституційний Трибунал після змін 2023–2024 років тимчасово призупинив свою діяльність через внутрішню кризу легітимності.

Висновки: символ політичної дилеми

Конфлікт між Даріушем Навроцким та Єврокомісією відображає глибшу дилему, з якою стикається Польща у 2025 році: як поєднати демократичні реформи, європейські стандарти та внутрішньополітичну стабільність. Лист прокурора став не лише юридичним документом, але і символом того, як різні гілки влади можуть трактувати одні й ті самі поняття — незалежність, законність і національну гідність — по-різному.

Поки ЄС очікує дій, а уряд — затвердження реформ, лист Навроцкого став лакмусовим папірцем того, наскільки глибоко польське суспільство поділене у питаннях права і суверенітету.