У 2025 році Європейський офіс із запобігання шахрайству (OLAF) розпочав офіційне розслідування щодо використання Польщею коштів ЄС на відновлення економіки після пандемії COVID-19. Зокрема, Польщу зобов’язали надати пояснення щодо витрат на закупівлю розкішних яхт, приватних саун і обладнання для спа-комплексів, фінансованих з фонду NextGenerationEU. Загальна сума сумнівних витрат перевищує 6 мільйонів євро.

Незвична витрата державних коштів

На початку 2025 року OLAF оприлюднив попередні висновки перевірки щодо використання коштів з механізму відновлення і стійкості (RRF), який є основною складовою прославленого пакету NextGenerationEU на суму понад 800 мільярдів євро. У звіті зазначено, що у Польщі частину цих коштів було направлено на придбання дороговартісного немедичного обладнання, такого як сауни, спа-кабінети та навіть вітрильні яхти, які, за документами, були придбані «з метою психологічної реабілітації постраждалих від пандемії».

Наприклад, у Поморському воєводстві на півночі країни понад 2,1 мільйона євро було витрачено на будівництво спа-комплексу з гідромасажем, тоді як у Щецині було здійснено закупівлю яхти класу Delphia 47 на суму більш як 800 000 євро. Офіційна мета — «покращення ментального здоров’я та реінтеграція громадян у постпандемічне суспільство». Проте OLAF вимагає надати докази доцільності таких витрат на фоні соціально-економічної нерівності.

Реакція польської влади

Міністерство фінансів Польщі у відповідь на запити журналістів заявило, що всі витрати було узгоджено із відповідними структурами ЄС та мають «соціально значущу мету». Прессекретарка міністерства Юстина Бжозовська на брифінгу 14 лютого 2025 року наголосила, що «розширення інфраструктури відпочинку є частиною стратегії ментального оздоровлення нації після двох років карантину та соціальної ізоляції».

Втім, внутрішня аудиторська служба при канцелярії прем’єр-міністра підтвердила, що в деяких випадках закупівлі було здійснено без належних публічних тендерів, тобто з порушенням законодавства ЄС у сфері публічних закупівель. Прем’єр-міністр Дональд Туск, коментуючи ситуацію 22 березня 2025 року, пообіцяв провести внутрішнє розслідування та, у разі виявлення порушень, повернути ЄС відповідні кошти.

Єврокомісія вимагає прозорості

Європейська комісарка з питань бюджету Йоганна Фоллмер заявила у Брюсселі 5 квітня 2025 року, що Польща повинна надати повний звіт до кінця другого кварталу. «Фонд NextGenerationEU створено для стимулювання інновацій і відновлення після кризи, а не для елітного відпочинку за державний кошт. Пояснення польського уряду мають бути підкріплені як нормативно, так і фактично», — підкреслила вона.

Європейський парламент також ініціював формальний запит до OLAF про оновлення інформації з результатів перевірки. Депутат від групи “Renew Europe” Гі Леруа сказав: «Це питання не тільки фінансів, а й довіри до механізмів розподілу допомоги між державами-членами».

Думки експертів: проста помилка чи системна проблема?

Професорка фінансового права Варшавського університету Агнєшка Ковальчик у коментарі для Gazeta Prawna зазначила, що йдеться, радше за все, про «хибне трактування допустимих напрямків фінансування». За її словами, деякі регіональні адміністрації, отримавши великі обсяги коштів без чітких приписів, скористалися лазівками в нормативній базі: «Формально вони могли виправдати купівлю сауни як спосіб боротьби зі стресом, хоча з моральної точки зору це виглядає сумнівно».

Іншої думки дотримується Артур Новак, аналітик Центру європейської політики у Берліні. На його думку, такі витрати — це симптом системного управлінського дефіциту: «Йдеться про відсутність належного контролю з боку центральної влади. Децентралізована форма реалізації планів відновлення іноді відкриває простір для зловживань».

Що далі?

У відповідності до процедур OLAF, Польща має надати повну документацію до серпня 2025 року. У випадку, якщо порушення буде підтверджено, Єврокомісія має право вимагати повернення коштів через механізм фінансової корекції. Наразі йдеться про одну з найбільших підозр щодо нецільового використання єврофондів у Європейському союзі після пандемічної кризи.

Ця ситуація ставить перед Європейською спільнотою важливі питання: наскільки ефективно контролюється реалізація міжурядових грантових програм та як зміцнити прозорість фінансових процесів у період післякризового відновлення.

Висновки

Розслідування щодо використання Польщею коштів ЄС на відновлення відкриває ширший дискурс про управління європейськими фондами у 2025 році. Чи є ментальне здоров’я аргументом для таких дорогих витрат, як яхти й спа-комплекси? Чи є це хитрим виправданням для розкоші за рахунок платників податків? Остаточну відповідь дадуть результати розслідування OLAF, але вже зараз очевидно: суспільний запит на прозорість та підзвітність у витрачанні коштів Євросоюзу зростає як ніколи.