Російська операція Pravda: як фейкові дані потрапляють у штучний інтелект – польська експертка викриває механізми інформаційної війни

Польська дослідниця Марія Гаць з аналітичного центру Info Ops Polska в інтерв’ю для Gazeta Wyborcza розповіла про масштабну інформаційну операцію РФ під назвою “Pravda”, метою якої є зараження штучного інтелекту фейковими даними. За її словами, російські структури цілеспрямовано маніпулюють вмістом інтернету, створюючи видимість достовірності неправдивих фактів, щоб вплинути на результати генеративного ШІ.

Операція “Pravda”: технології дезінформації нового покоління

У січні 2025 року польська дослідниця Марія Гаць оприлюднила результати аналізу масштабної інформаційної кампанії РФ, відомої під кодовою назвою “Pravda”. Як повідомляє портал “Наш вибір” із посиланням на Gazeta Wyborcza, ця операція є елементом нової фази гібридної війни, яка передбачає проникнення неправдивих даних у навчальні бази штучного інтелекту, зокрема генеративних мовних моделей.

Операція “Pravda” функціонує в кількох напрямках: створення мережі фейкових сайтів, маніпуляція індексацією в пошукових системах та експлуатація слабких місць у політиках контент-модерації платформ. Більшість цих сайтів, за словами експертки, мають англомовний інтерфейс та нібито незалежну редакцію, однак у реальності вони керуються або афілійовані зі структурами, пов’язаними з Кремлем.

Чому генеративний ШІ вразливий до дезінформації

Генеративні мовні моделі, такі як ChatGPT від OpenAI, Google Gemini чи Claude від Anthropic, використовують відкриті джерела інтернету як основу для навчання. Саме це створює точку вразливості, якою активно користується російська пропагандистська машина. За словами Гаць, штучний інтелект не вміє самостійно оцінювати достовірність джерел – він покладається на те, що популярне, часто відвідуване й добре індексується в пошукових системах.

Це дозволяє атакуючим виводити брехливі тезиси на перший план – і в такий спосіб впливати на те, що ШІ буде надалі “вважати правдою”. Такі маніпуляції можуть мати далекосяжні наслідки: від посилення фальшивих наративів щодо війни РФ проти України до викривлення історичних фактів і національної ідентичності європейських країн.

Використання мереж ботів і псевдонаукових джерел

Операція “Pravda” також активно використовує мережі ботів та фейкові акаунти в соціальних мережах для багаторазового поширення однакових статей – з метою створення ілюзії широкомасштабної підтримки тези. Окрему роль відіграють псевдонаукові публікації, що імітують аналітичну або історичну достовірність. Часто ці матеріали створюються англійською мовою та знаходяться у відкритому доступі, щоб полегшити їх імпорт в моделі ШІ.

Польські фахівці зазначають також, що російські ІО-підрозділи (інформаційні операції) цілеспрямовано піднімають у пошукових системах сайти, на яких стверджується, що “Київ – неісторична столиця України”, або “українська мова створена австрійськими спецслужбами”, використовуючи так звані SEO-атаки. Це робиться для того, щоб такі фрази могли вважатися “частиною консенсусу”, котрий ШІ прагне віддзеркалити.

Ризики для України та регіону

Фахівці з Info Ops Polska наголошують, що Україна є одним з головних об’єктів таких інформаційних атак. Мета – переконати міжнародну аудиторію, в тому числі через допоміжні інструменти ШІ, що Україна є “штучною державою”, “вона пригнічує російськомовних” або що “Захід зря підтримує Київ”. Ці меседжі просуваються не лише російськомовними ресурсами, але й у вигляді аналітики на, здавалося б, нейтральних платформах.

За словами Марії Гаць, такі дії становлять загрозу не лише для безпеки наративів, а й для вивчення історії, роботи незалежної журналістики та освіти. ШІ з доступом до фейкового знання може виводити користувачам недостовірну або упереджену інформацію, яка здається реалістичною через грамотну стилізацію.

Реакція техгігантів: перші кроки, але недостатні

Після оприлюднення фактів, згаданих у звіті Info Ops Polska та в інтерв’ю для Gazeta Wyborcza, представники OpenAI та Google заявили про “підвищення уваги до питань безпеки навчальних даних”. Проте, за словами експертки, цих запевнень недостатньо. Компанії досі не мають повноцінного алгоритму верифікації фактів до використання даних у навчанні моделей ШІ.

Європейський Союз, у свою чергу, в травні 2025 року оновив Регламент щодо штучного інтелекту (AI Act), що набув чинності в січні. У ньому приписується створення прозорих каналів для аудиту ШІ-моделей, однак механізм боротьби з контентною дезінформацією із відкритих джерел наразі не функціонує в достатній мірі.

Заклик до протидії: алгоритмічна гігієна та кампанії дисфейку

Марія Гаць наголошує: необхідно не просто фільтрувати дані, а впроваджувати “алгоритмічну гігієну” – тобто системне розуміння, які джерела насправді репрезентують прозору інформацію, а які – є складовими інформаційних операцій. Вона закликає до створення міжнародних механізмів боротьби з цілеспрямованим фейковим контентом, зокрема у співпраці між державами, університетами та розробниками ШІ.

Поки ж, попереджає експертка, генеративний ШІ ризикує стати “мегапоширювачем” проросійських фейків через банальну інженерну наївність або недосконалість алгоритмів.

Висновок

Операція “Pravda” – це приклад нової етапної інформаційної війни, де деструктивна сила криється не в ворожій пропаганді як такій, а в її прихованому проникненні в технології, які ми щодня використовуємо. Українське суспільство, як і світ у цілому, має бути свідомим нових загроз та вимагати системної інформаційної оборони як від державних структур, так і від технологічних компаній майбутнього.