Станом на початок 2025 року в Польщі офіційно перебуває понад 950 тисяч українських біженців. За даними GUS, їх присутність сприяла зростанню ВВП Польщі на 0,7% у 2024 році. Польський ринок праці адаптувався до напливу робочої сили завдяки активній інтеграційній політиці уряду і залученню українців у дефіцитні галузі економіки.

Масштаби міграції: що змінилося у 2025 році

У 2025 році Польща і далі залишається ключовою країною для українців, які залишили Україну через війну. За даними Управління у справах іноземців Польщі, на початку цього року офіційний статус тимчасового захисту мали понад 950 тисяч громадян України. З огляду на поступове зменшення кількості новоприбулих, акценти в політиці Польщі змістилися з гуманітарної допомоги до економічної інтеграції.

Згідно з даними Польської економічної інституції (PIE), за 2024 рік українці сприяли приросту ВВП на 0,7%, а приріст споживання у сфері торгівлі та послуг сягнув 9%. У 2025 році очікується збереження цього тренду.

Ринок праці: біженці заповнюють дефіцитні вакансії

Попит на робочу силу — обопільна вигода

Польський ринок праці продовжує відчувати дефіцит у низько- та середньокваліфікованих працівниках. За даними Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, найвищу потребу мають сфери сільського господарства, логістики, будівництва та догляду за літніми людьми.

У відповідь на ці виклики польські роботодавці активно приймають українців. У 2024 році 62% працездатних біженців мали офіційно оплачувану роботу. Станом на березень 2025 року цей показник зріс до 67%. Більше половини українських біженців працюють повний робочий день, переважно за трудовими угодами.

Професійна інтеграція та мовні бар’єри

Варто зазначити, що проблема недостатнього знання польської мови все ще залишається чинником, що обмежує працевлаштування на висококваліфіковані посади. За даними Центру досліджень міграцій Варшавського університету, лише 24% українців, що прибули після початку повномасштабної війни, мають добрий або відмінний рівень польської мови.

Проте польський уряд у 2024–2025 роках активізував програми мовної інтеграції. Зокрема, понад 160 тисяч українців у 2024 році пройшли безкоштовні мовні курси, фінансовані ЄС та польським урядом. Це позитивно впливає на можливості їхнього працевлаштування у сфері медицини, IT та освіти.

Вплив на соціальні витрати й інфраструктуру

Державна підтримка зменшується — активізується самозабезпечення

У 2022–2023 роках рівень соціальної підтримки українських біженців був дуже високим. У 2024 році польський уряд почав поступово скорочувати прямі виплати, зберігаючи підтримку тільки для найбільш вразливих категорій — людей з інвалідністю, багатодітних родин і осіб похилого віку.

У 2025 році цей процес поглибився: виплати за програмою 500+ тепер доступні лише тим біженцям, що перебувають у Польщі понад рік і можуть довести офіційне джерело доходу. Це стимулює більшу економічну активність серед новоприбулих та посилює фокус на самозабезпеченні.

Навчання та охорона здоров’я: виклики інфраструктури

Освіта — одна з систем, що відчуває максимальне навантаження від напливу біженців. У 2025 році, за даними міністерства освіти Польщі, понад 216 тисяч українських дітей навчаються у польських школах. Частина з них вже інтегрована у загальні класи, втім дефіцит викладачів та потреба у додаткових ресурсах залишається гострою проблемою.

У сфері охорони здоров’я також зросло навантаження: із 1 мільйона біженців понад 300 тисяч регулярно користуються послугами публічної медицини. Польща отримує фінансування на ці потреби від Європейського союзу — у 2024–2025 роках було виділено 427 млн євро з фондів допомоги.

Підприємництво українців: новий ресурс для польської економіки

Нові бізнеси — нові робочі місця

Станом на квітень 2025 року в Польщі зареєстровано понад 38 тисяч компаній, заснованих українцями. Це на 21% більше, ніж рік тому. Найбільше підприємств зосереджено у Варшаві, Кракові та Вроцлаві. Найчастіше це малі й середні бізнеси — кав’ярні, салони краси, сфера IT, логістика і ремонтні послуги.

Польські експерти зазначають, що така активність не лише створює нові робочі місця, а й стимулює конкуренцію, підвищує рівень обслуговування та інновацій на ринку.

Фінансова підтримка з боку уряду та громадських організацій

Щоби стимулювати підприємництво серед біженців, у Польщі діють десятки програм — як державних, так і громадських. Наприклад, програма StartUP UA від Польського фонду розвитку у 2024–2025 роках підтримала понад 1 100 стартапів, надавши їм доступ до менторства, юридичної допомоги та мікрофінансування.

Висновки: співпраця замість протистояння

Присутність українських біженців у Польщі у 2025 році вже не сприймається як тимчасове явище. Швидка інтеграція багатьох українців у ринок праці, активне підприємництво, підтримка з боку ЄС та адаптаційна політика уряду трансформували початкові виклики у ресурс для розвитку країни.

Хоча навантаження на інфраструктуру та соціальні системи зберігається, довгострокові вигоди від економічної участі українців поступово переважають. Перед урядом Польщі стоїть завдання зберігати баланс між інтеграцією новоприбулих і підтримкою власного населення. Успішне вирішення цього виклику може стати прикладом для інших країн Європи.