Українці у Польщі: рівень задоволеності роботою високий, але не всі планують залишатися

Польський ринок праці вже кілька років залишається одним із головних напрямків трудової міграції українців. Сучасні економічні та соціальні умови, а також повномасштабна війна в Україні, змусили мільйони громадян шукати тимчасовий або постійний притулок за кордоном. Польща, через свою географічну близькість, культурну спорідненість та доступність працевлаштування, стала популярною країною призначення для українських трудових мігрантів.

Результати нещодавнього дослідження “Барометр польського ринку праці”, проведеного компанією Personnel Service, дозволяють глибше зрозуміти, як українці почуваються у польському професійному середовищі.

Рівень задоволеності роботою українців у Польщі: майже 9 з 10 задоволені

За даними опитування, 87% українців, які працюють у Польщі, задоволені своєю професійною ситуацією. Це вражаюче високий показник, який свідчить про те, що більшість українців відчувають стабільність та впевненість у своїй роботі. Основними причинами задоволеності є:

• адекватні заробітні плати;
• відносно стабільні умови працевлаштування;
• можливості для професійного та фінансового зростання;
• зрозуміла система працевлаштування.

Однак цей позитивний фон не означає, що українці планують пов’язати своє життя з Польщею назавжди.

Плани щодо постійного проживання: меншість прагне залишитися

Незважаючи на високий рівень задоволеності роботою, лише 14% опитаних українців розглядають можливість залишитися в Польщі на довгостроковій основі. Для більшості опитаних Польща є тимчасовим пристанищем — місцем, де можна заробити грошей і перечекати складні життєві обставини. Це зумовлено як особистими планами повернення на батьківщину після завершення війни, так і культурними, мовними чи соціальними труднощами інтеграції у польське суспільство.

Ставлення до поляків і Польщі: тенденції поступового охолодження

Цікавою є динаміка ставлення українців до польського населення. Якщо на попередньому етапі більшість українців висловлювали дуже позитивне ставлення до поляків, то останнє опитування вказує на деяке охолодження міжкультурних взаємин.

Згідно з даними:

• 64% українців зараз мають позитивне ставлення до поляків — це на 6 відсоткових пунктів менше, ніж у попередньому році;
• частка нейтрально налаштованих зросла до 32,75%;
• негативних оцінок значно менше, проте спостерігається поступовий приріст.

Гендерна різниця також має значення. 69% жінок з України мають позитивне ставлення до Польщі, тоді як серед чоловіків цей показник становить лише 56%. Це може свідчити про більшу емоційну або соціальну підтримку, яку жінки отримали в умовах воєнної евакуації.

Зміни у ставленні самих поляків до українців

Варто відзначити і деяке зниження позитивного ставлення поляків до українських трудових мігрантів:

• лише 23% поляків нині заявляють про позитивне ставлення до українських працівників — це на 12 пунктів менше від попереднього опитування;
• 48% респондентів демонструють нейтральну позицію;
• 24% поляків оцінюють ставлення до українців як негативне або різко негативне — зростання на 6 процентних пунктів.

Ця статистика може свідчити про певне втомлення суспільства від масштабної трудової та гуманітарної міграції, а також про недосконалі механізми інтеграції та міжетнічної комунікації.

Нові виклики для адаптації та інтеграції

Хоча цифри рівня зайнятості та задоволеності роботою українських мігрантів у Польщі є переважно позитивними, існують нові виклики. Поступове охолодження у сприйнятті між двома народами, небажання українців залишатися в Польщі на постійне проживання, а також напружені моменти в громадській думці повинні стати дзвінком для польської влади, роботодавців та самих українців.

Необхідно створювати більш ефективні програми інтеграції, міжкультурного діалогу, захисту прав мігрантів. Настав час перейти від тимчасових рішень до стабільних механізмів, які дозволять обом сторонам співіснувати у взаємній довірі та повазі.

Висновок

Українські працівники відіграють важливу роль у розвитку польської економіки, заповнюючи дефіцит робочої сили, виконуючи як просту, так і висококваліфіковану роботу. Їхній високий рівень задоволеності є добрим показником ефективності польської моделі працевлаштування. Водночас соціально-культурні аспекти залишаються складнішими й потребують посиленого діалогу, підтримки та довгострокових рішень.