У Польщі штучний інтелект загрожує автоматизацією понад 5 млн робочих місць — найбільше серед офісного персоналу та молодих жінок

У 2025 році Польський науково-дослідний інститут NASK спільно з Міжнародною організацією праці (МОП) оприлюднили дослідження про вплив генеративного штучного інтелекту (GenAI) на ринок праці. Згідно з документом, 30,3% польських робочих місць — понад 5 мільйонів — потенційно підлягають частковій автоматизації, найбільше — у сфері офісної роботи, де ризик охоплює понад 70% завдань.

Масштабне дослідження: 2 500 професій і майже 30 000 завдань

Звіт, оприлюднений у березні 2025 року інститутом NASK, ґрунтується на аналізі 2 583 професій та 29 878 конкретних трудових завдань, виконуваних працівниками різних галузей. Його мета — оцінити потенційний рівень впливу GenAI на зміну структури робочих процесів у Польщі.

Автоматизація стосується переважно завдань, пов’язаних із обробкою даних, складанням документів, генеруванням текстів і аналітичною підтримкою — типових для інформаційної та офісної роботи. Водночас автори звіту наголошують: загроза автоматизації не обов’язково означає втрату роботи, а радше трансформацію характеру зайнятості.

Офісні спеціальності — зоною найбільшого ризику

Серед усіх професій найбільш вразливими до автоматизації виявилися офісні працівники. За висновками NASK, 71,6% їхніх звичних завдань можуть успішно виконуватись за допомогою генеративного ШІ. У зоні «найвищого ризику» перебуває близько половини працівників цієї категорії, до якої входять адміністратори, діловоди, аналітики, фахівці з підтримки клієнтів, бухгалтерія та HR-сектори.

Наприклад, інструменти на базі GPT-4 уже здатні виконувати основні обов’язки фахівців із введення даних, створення баз знань, генерації стандартних імейлів і навіть проведення первинної аналітики. Світові компанії, такі як PwC Польща, вже експериментують з впровадженням GenAI у свої внутрішні процеси, зокрема у сфері підготовки юридичних документів та бізнес-доповідей.

Найвразливіші — молоді жінки

Дослідження також проливає світло на гендерно-вікові розбіжності в уразливості перед ШІ. Особливої уваги потребують молоді жінки: серед працівниць віком 15–24 роки 39,1% задіяні в професіях, схильних до автоматизації. Натомість серед чоловіків у цій самій віковій категорії відповідна частка становить лише 22,7%. Подібна гендерна диспропорція простежується і серед інших вікових груп.

Ця тенденція пояснюється тим, що жінки частіше обирають професії в адміністративній сфері, освіті, HR та медіа — секторах із високим потенціалом до автоматизації офісної роботи. Польські профспілки й експертки з питань гендерної рівності вже почали публічну дискусію щодо необхідності перегляду підходів у професійній орієнтації та підтримці перекваліфікації для молоді.

Нові виклики і можливості для ринку праці

Попри загрози, автори звіту наголошують, що поява GenAI — це не вирок ринку праці, а передусім виклик і потенційна можливість. У звіті йдеться про те, що автоматизація навряд чи цілковито витіснить працівників, але перетворить зміст і цінність людської праці. Наприклад, професія пілота, яка нині маловразлива до ШІ, з огляду на високі вимоги безпеки, технічні обмеження та етичні аспекти, також може трансформуватись у майбутньому.

Замість ліквідації посад може відбутись перерозподіл ролей: з’являться нові функції — від контролю роботи ШІ до забезпечення етичного застосування алгоритмів. На цьому наголосив також представник МОП у Варшаві Марек Баран:
«Цей технологічний перехід потребує соціального діалогу, інвестицій у освіту та створення нових інституційних механізмів захисту працівників».

Інструмент для оцінки: як підготуватись до майбутнього

Разом із дослідженням представлено і безкоштовний онлайн-інструмент, який дозволяє будь-якому охочому оцінити, наскільки їхня професія схильна до впливу GenAI. Користувач може обрати свою професію з національного класифікатора і миттєво отримати звіт про потенційний рівень автоматизації її завдань, а також дізнатися, які суміжні професії можуть бути більш стійкими до впливу ШІ.

Платформа вже зібрала понад 100 000 відвідувань лише за перший тиждень після запуску в березні 2025 року, повідомив керівник проєкту з NASK доктор Павел Новак:
«Це не інструмент для страху, а для дії. Ми хочемо, щоб польські працівники були не пасивними спостерігачами змін, а активними учасниками».

Що робити далі: рекомендації для працівників і держави

У звіті експерти рекомендують низку конкретних дій, необхідних для мінімізації негативного впливу GenAI. Йдеться, зокрема, про:

• інвестиції у навчання цифровим і аналітичним навичкам,
• створення державних програм перекваліфікації,
• розробку політик щодо етичного використання ШІ,
• моніторинг гендерної рівності та соціального впливу автоматизації.

Польський уряд наразі розглядає результати звіту для інтеграції у нову стратегію цифрової трансформації ринку праці на 2025–2030 роки, повідомила міністерка цифрових справ Ядвіга Щепаньська. Програму планують презентувати в другій половині 2025 року.

Висновки: трансформація, а не заміщення

Генеративний ШІ в Польщі вже змінює ринок праці — але не обов’язково шляхом зникнення робочих місць. Йдеться радше про трансформацію, появу нових ролей та потребу в адаптації як з боку працівників, так і роботодавців. Ключ до успіху — у передбачливості, перекваліфікації та інституційній підтримці тих, хто найбільше цього потребує.