У 2025 році Європейський Союз запустив оновлену стратегію боротьби з нелегальною міграцією, включаючи створення централізованих центрів повернення мігрантів і тіснішу співпрацю з країнами походження. За перші три місяці року вдалося депортувати понад 34 000 осіб, що на 26% більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Новий механізм, запроваджений Єврокомісією, викликає як підтримку, так і критику серед правозахисників.

Нова реальність для мігрантів: чому ЄС змінює підхід

З початку 2025 року країни-члени Європейського Союзу почали реалізовувати нову стратегію щодо нелегальної міграції, спрямовану на прискорення повернення осіб без права на перебування. Згідно з оновленими даними Євростату, лише за перші три місяці року більше ніж 190 000 іноземців подали клопотання про притулок, але майже третині з них було відмовлено. Ухвалена в кінці 2024 року директива про зворотну депортацію вже почала приносити перші результати.

Центри повернення: новий інструмент міграційної політики

Одним із ключових елементів нової стратегічної рамки стали центри повернення мігрантів — спеціалізовані заклади, створені для тимчасового розміщення осіб, чиї заяви були відхилені. Такі центри вже функціонують у Польщі, Греції, Італії та Іспанії. За словами єврокомісарки з внутрішніх справ Ільви Йоганссон, ці об’єкти не є “таборами утримання”, а радше платформою для підготовки до добровільного або примусового повернення.

«Наш пріоритет — не карати, а упорядкувати процес повернення, забезпечуючи дотримання прав людини та гідності», — сказала Йоганссон на брифінгу в Брюсселі в березні 2025 року.

Посилення співпраці з третіми країнами

ЄС активно працює над укладенням нових угод про реадмісію з країнами походження, включно з Тунісом, Єгиптом, Марокко та Бангладеш. У березні 2025 року Європейська служба зовнішніх дій повідомила про успішні переговори з Сенегалом та Пакистаном щодо прискореного повернення громадян, які перебувають в ЄС нелегально.

Фінансові стимули стали ключовим елементом таких домовленостей. Наприклад, у рамках Механізму стабільності і партнерства ЄС передбачає виділення до 500 мільйонів євро для країн, які ефективно приймають назад депортованих осіб.

Реакція суспільства та правозахисників

Однак стратегія викликає неоднозначну реакцію. Правозахисні організації, включно з “Human Rights Watch” та “Amnesty International”, висловлюють занепокоєння щодо можливих порушень прав мігрантів під час депортацій і умов утримання в центрах повернення.

Кейсі Ван, аналітик HRW по Європі, зазначає: «Ми спостерігаємо невідповідності між задекларованими цілями та реальністю на місцях, зокрема щодо прав доступу до адвокатів чи оскарження рішень».

І хоча органи влади наголошують на добровільності повернень, за підрахунками аналітичного центру Migration Policy Institute, понад 60% депортацій протягом січня–березня 2025-го здійснені в примусовому порядку.

Позитивний приклад: Польща та її система координації

Польща стала однією з перших країн, яка адаптувала нову систему та запустила міжвідомчу програму «Безпечне повернення». В рамках програми значно поліпшено комунікацію з прикордонною службою, судами та консульськими установами країн походження.

Станом на квітень 2025 року Польща депортувала понад 7 800 нелегальних мігрантів — це на 33% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Країна також запровадила бюджетну лінію на підтримку добровільних повернень, яка передбачає одноразову виплату в розмірі до 2 000 євро особам, які погоджуються самостійно залишити країну.

Погляд експертів: чи ефективна стратегія?

Мігрантологічні експерти поділяють думки. Професор Ян Петерсен з Університету Гааги вважає, що швидкість рішень та чіткість процедур можуть суттєво знизити напругу в приймаючих країнах.

Водночас професорка Летиція Руссо з університету Сорбонна закликає не втрачати фокус на гуманітарному аспекті: «Повернення не повинні бути самоціллю. У центрі має стояти людина — з її складною історією та потребами захисту».

ЄС у пошуках балансу

З новою стратегією боротьби з нелегальною міграцією ЄС опинився на перехресті між безпековими потребами та гуманітарними зобов’язаннями. Хоча попередні висновки свідчать про зростання ефективності в сфері депортацій, критики вказують на ризики поспішних рішень та недотримання належних процедур.

Наступні місяці стануть критичним випробуванням для Євросоюзу у здатності реалізувати реформу без шкоди для принципів, що лежать в основі об’єднання.

Висновки

Європейський Союз в 2025 році вперше намагається системно реформувати один із найвразливіших аспектів своєї міграційної політики — процес репатріації нелегальних мігрантів. Нові інструменти, як-от центри повернення, фінансові стимули для третіх країн і зміна правових процедур, уже показали результати. Проте кінцевий успіх ініціатив залежить від того, наскільки ЄС зуміє зберегти баланс між безпековими інтересами та принципами поваги до людських прав.