Єврокомісія офіційно відповіла на звернення президента Польщі Якуба Навроцкого щодо міграційної політики ЄС, пояснивши позицію щодо обов’язкового механізму солідарності. У відповіді, отриманій у березні 2025 року, ЄК підтвердила, що система розподілу мігрантів між країнами-членами залишається чинною, але допускає певні гнучкі форми участі. Польща залишає за собою право не приймати нелегальних мігрантів, компенсуючи це фінансовими внесками. Нижче – докладний розбір подій, аргументів і реакцій.

Контекст звернення: польська позиція щодо Міграційного пакту ЄС

У лютому 2025 року президент Польщі Якуб Навроцкий надіслав відкритого листа до керівництва Єврокомісії з різкою критикою нового механізму обов’язкової солідарності в межах Міграційного пакту ЄС, ухваленого наприкінці 2024 року. На думку глави держави, передбачуване зобов’язання приймати біженців чи сплачувати компенсацію «не відповідає політичній волі польського народу».

У листі, опублікованому на офіційному сайті президента Rzeczpospolita, Навроцкий наголосив: «Польща не погодиться на примусове розміщення нелегальних мігрантів, і ми готові захищати інтереси громадян усіма наявними засобами».

Офіційна відповідь Єврокомісії: що сказано у березневому листі

У березні 2025 року комісар ЄС з внутрішніх справ Ільва Йоханссон надіслала відповідь від імені Європейської комісії, яку оприлюднило польське видання In-Poland.

У документі наголошено, що Міграційний пакт має на меті рівномірно розподіляти відповідальність між країнами блоку, особливо в умовах посилення зовнішнього тиску. Проте, як зазначено, «механізм обов’язкової солідарності не означає автоматичного примусового прийому мігрантів кожною державою». Замість цього країни-члени можуть обирати: надати матеріальну підтримку, направити працівників для управління кордонами або запропонувати інші форми технічної допомоги.

Йоханссон також підкреслила, що на виконання зобов’язань передбачено кілька варіантів: прийом осіб, фінансовий внесок у розмірі 22 тисячі євро за кожного непереміщеного шукача притулку, або участь у операціях із повернення незаконних мігрантів.

Статистика та тиск на кордонах у 2025 році

За найновішими даними Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів Frontex, у січні-березні 2025 року на зовнішніх рубежах ЄС було зафіксовано понад 60 тисяч нелегальних перетинів, що на 18% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зростання спричинене ескалацією конфліктів у Східній Африці та нестабільністю в Сирії та Афганістані.

Польща, станом на квітень 2025 року, продовжує зміцнювати кордон з Білоруссю, де у 2021–2022 роках вже відбувалися спроби штучного створення міграційної кризи. Цього року прикордонна служба повідомила про понад 4 тисячі спроб нелегального проникнення, здебільшого з громадян Іраку, Ірану та Афганістану.

Баланс між солідарністю та суверенітетом: аргументи сторін

Позиція Польщі

Польський уряд у 2025 році, сформований переважно політичними силами з центристсько-консервативним ухилом, наголошує на пріоритетності безпеки громадян. Аналіз соціологічного центру Kantar показує: 69% опитаних поляків виступають проти прийом нелегальних мігрантів з Африки та Близького Сходу, навіть в обмін на фінансову компенсацію з боку ЄС.

Представниця канцелярії президента Малгожата Кмєцицька заявила в ефірі Polsat News: «Польща не зобов’язана брати участь у політиці відкритих дверей, ми підтримуємо адресну допомогу в кризових регіонах, але не прийом мігрантів у межах ЄС».

Позиція Євросоюзу

Навпаки, Європейська комісія підкреслює, що солідарність — ключовий принцип союзу. Як зазначає єврокомісар з питань внутрішніх справ Ільва Йоханссон: «Міграція – виклик, який впливає на всю Європу, і лише спільна, об’єднана відповідь дозволить уникнути внутрішніх конфліктів і надмірного навантаження на окремі країни, зокрема Італію, Іспанію та Грецію».

Пошук компромісу та подальші кроки

У квітні 2025 року очікується чергова зустріч міністрів внутрішніх справ країн ЄС у Брюсселі, де Польща планує запропонувати альтернативні механізми підтримки, зокрема створення єдиного фонду допомоги прилеглим до ЄС регіонам походження мігрантів, а також посилення спільного контролю зовнішніх кордонів.

Водночас Польща разом із Чехією, Словаччиною та Угорщиною готує спільне звернення до Європейського суду, оскаржуючи окремі аспекти міграційного регламенту, ухваленого у грудні 2024 року. За словами польського міністра юстиції Міхала Ольського, «нові норми виходять за межі компетенції Брюсселя і порушують принцип добровільності участі».

Висновок

Ситуація навколо листа президента Навроцкого та відповіді Єврокомісії ще раз підкреслює глибокі розбіжності між центральноєвропейськими країнами та брюссельськими структурами у питанні управління міграцією. Попри запевнені заходи гнучкості, Польща ясно дала зрозуміти, що не готова приймати мігрантів за квотами. Подальший розвиток ситуації залежить від результатів переговорів у Брюсселі та можливих рішень у судових інстанціях ЄС. Утім, вже сьогодні зрозуміло: компромісу швидко досягти не вдасться, і дискусія про межі солідарності в ЄС триває.