Українка Аліна К. була затримана в Польщі за підозрою в організації відправлення небезпечної посилки до Варшави. Правоохоронці стверджують, що вона діяла у змові з двома громадянами Російської Федерації — обставини справи викликали занепокоєння польських спецслужб через можливі зв’язки зі злочинними та шпигунськими мережами у Європі.

Операція спецслужб: вибухонебезпечна посилка у варшавському поштовому відділенні

21 січня 2025 року в одному з поштових відділень Варшави працівники служби безпеки виявили посилку, що містила підозрілий пристрій. Після спрацювання системи сканування поштового центру на вулиці Пшасного, поліція провела евакуацію та викликала саперів. Згідно з офіційною заявою польської поліції, всередині коробки був виявлений предмет, схожий на імпровізований вибуховий пристрій, який, за попередніми даними слідства, міг становити серйозну загрозу життю та здоров’ю людей.

За підсумками первинного аналізу, експерти підтвердили наявність вибухової речовини малих масштабів, схованої під шаром звичайного пакування зі штампами приватної поштової служби. Завдяки оперативним діям поліції вдалося запобігти вибуху, і ніхто не постраждав.

Хід слідства: українка серед підозрюваних

Вже за кілька днів, 25 січня 2025 року, поліція заарештувала 29-річну громадянку України — Аліну К., яка, за даними слідства, відповідає за організацію надсилання посилки. Вона перебувала в місті Лодзь, де працювала на тимчасовій роботі в інтернет-кур’єрській платформі.

Як повідомив представник Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW) Томаш Горський, затримання відбулося “у рамках розслідування, яке має ознаки міжнародної злочинної діяльності з використанням вибухових матеріалів”. За його словами, Аліна К. свідомо придбала компоненти для виготовлення вибухового пристрою та погодилася відправити посилку, замасковану як побутовий товар.

Вплив іноземних структур: участь громадян Росії

У рамках тієї самої справи вдалося виявити ще двох підозрюваних — громадян Російської Федерації. Один з них, 32-річний Ігор С., уже оголошений в міжнародний розшук через Європол, а інший — 40-річний Дмитро М. — заарештований у Гданську за підозрою в контрабандному перевезенні вибухових речовин.

Слідство припускає, що зазначена група може бути пов’язана з проксі-мережею, яку використовують спецслужби для дестабілізації ситуації в країнах Європейського Союзу. Доказом цього можуть бути як тип вибухової речовини, так і зашифровані канали зв’язку, які використовували підозрювані.

Система координації через Telegram і Darknet

За інформацією польського видання Onet.pl, обмін інформацією між учасниками угруповання відбувався в зашифрованих чатах у месенджерах Telegram та Signal. Крім того, виявлено активність користувачів на платформах даркнету, де обговорювалися способи виготовлення ІВП (імпровізованих вибухових пристроїв) та алгоритм пересилки через поштові сервіси. Саме через ці канали Аліна К., за версією слідства, отримувала вказівки та координати для відправлення.

Що чекає підозрювану: суд і можливе покарання

На даний момент Аліна К. перебуває під арештом у слідчому ізоляторі Варшави. За польським законодавством, їй загрожує до 10 років позбавлення волі за статтями 165 та 258 Кримінального кодексу Польщі — “створення загрози життю через використання механізмів або речовин, здатних спричинити вибух” та “участь у організованій злочинній групі з міжнародними зв’язками”.

Судове слухання призначене на 12 березня 2025 року. Водночас захист наполягає на невинності обвинуваченої: адвокатка Марта Новак зазначила, що її підзахисна “не знала про вміст посилки та виконувала кур’єрські функції”. За її словами, існує загроза, що жінку використали як “сліпого виконавця”.

Правоохоронні органи посилюють контроль

Після інциденту Міністерство внутрішніх справ Польщі оголосило про підвищення рівня моніторингу поштових вантажів і технологічне оновлення систем перевірки. За словами міністра внутрішніх справ Каміла Лящека, “цей випадок ще раз підкреслює необхідність посиленого міжнародного обміну розвідувальною інформацією та тісної співпраці з прикордонними службами”.

Згідно з останнім звітом Європолу від лютого 2025 року, кількість спроб використання поштових каналів для передавання вибухонебезпечних об’єктів у ЄС зросла на 18% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Міжнародний резонанс і геополітичний контекст

Ця справа привернула увагу не лише польської, а й української та російської преси. У Києві дипломати наголосили, що чекають на дотримання усіх норм правосуддя щодо громадянки України, однак офіційно не коментують справу до вирішення суду. У Росії, своєю чергою, МЗС відмовилося від коментарів щодо арешту двох росіян, посилаючись на нестачу правової інформації.

Аналітики розглядають цей випадок у контексті гібридних загроз, які останніми роками набирають масштабів. За словами польського політолога Яна Ковальського, “це не перша спроба використати цивільну інфраструктуру — як-то поштові сервіси — для здійснення диверсій у країнах Заходу”.

Висновки: виклики на тлі нових загроз

Історія з “небезпечною посилкою” у Варшаві відкрила нову сторінку в дискусії про межі безпеки в Європі. Учасниця злочину з України, двоє підозрюваних росіян, а також використання темного інтернету для координації дій — усе це вказує на високий рівень організації і потенційну загрозу національній безпеці Польщі.

Подальший перебіг слідства та судовий процес над Аліною К. можуть дати відповідь на ключове запитання: чи йдеться про поодинокий випадок, чи ми стали свідками нової хвилі підривної діяльності на території Європейського Союзу.