Після концерту в Кракові Олексія вивели з натовпу поліціянти у цивільному, і з того моменту його дружина Марія не має з ним жодного зв’язку. З початку 2025 року кількість депортацій громадян із пострадянських країн у Польщі зросла на 38%, згідно з даними Управління у справах іноземців. Частіше за все причиною є підозра у порушенні міграційного режиму або “загрозі для безпеки держави”.

Затримання після концерту: як це сталося

16 березня 2025 року в Кракові відбувся концерт білоруської рок-групи “Nizkiz”, що має значну популярність серед опозиційної до режиму аудиторії. Саме після цього концерту стався інцидент, який тепер набув розголосу в польських і міжнародних ЗМІ.

Марія, дружина Олексія, розповідає, що її чоловіка затримали на очах у десятків свідків. “Вони підходили до нас, нібито запитати дорогу, потім показали якісь посвідчення. Його відвели у бік і більше я його не бачила”, — каже вона. Уже понад два тижні жінка не має офіційної інформації про місцезнаходження чоловіка, окрім непрямого повідомлення від консула, що Олексій “знаходиться в процедурі депортації”.

Різке зростання депортацій у 2025 році

Згідно з даними Управління у справах іноземців Польщі, у січні–березні 2025 року було видано понад 3 200 рішень про депортацію стосовно громадян країн Східної Європи, що на 38% більше, ніж у тому ж періоді 2024 року.

Найбільше депортацій стосуються громадян Білорусі, Росії та Грузії. Офіційні причини депортацій у багатьох випадках — подача недостовірних даних у візових документах, порушення умов перебування або “загроза національній безпеці”, хоча доказів цієї загрози часто не публікують.

Відсутність доступу до адвоката і затягування процедур

Польські правозахисники занепокоєні тим, що дедалі частіше затримані не мають змоги скористатися правовою допомогою. Олексій — не виняток. Його не внесли до офіційного реєстру затриманих, а ім’я не згадується ні в рішеннях суду, ні в протоколах Прикордонної служби.

“Ми маємо справу з процедурою, що нагадує ‘сірі депортації’ — коли людину затримують і депортують без офіційної можливості оскарження, за скороченою процедурою”, — пояснює Барбара Грабовська, юристка з фонду Helsińska Fundacja Praw Człowieka.

Акт культурного конфлікту чи політичне рішення?

Деталі справи викликають підозру, що причиною затримання міг стати не правопорушення, а участь у культурному заході з політичним підтекстом. “Nizkiz” — відома антирежимна група, яка неодноразово засуджувала репресії в Білорусі. Чимало білорусів-емігрантів відвідують ці концерти як прояв солідарності.

“Спостерігається неприємна тенденція: громадян, які були активні в культурному чи громадському житті, починають ‘перевіряти’ під новим кутом”, — зазначає Павел Казновський, експерт Центру східних досліджень у Варшаві.

Правозахисні ініціативи і реакція влади

Організації як Grupa Granica та Homo Faber наполягають на прозорому розслідуванні таких випадків. Вони закликають польську владу надати публічне роз’яснення: які саме загрози національній безпеці пов’язані з конкретними особами, що під час затримання відвідували легальні заходи.

Водночас Міністерство внутрішніх справ Польщі у коментарі TVN24 від 8 квітня 2025 року заявило, що “усі дії проводяться згідно з чинним законодавством та під контролем судових і міграційних органів”. Представники відомства не надали жодної конкретної інформації щодо справи Олексія, посилаючись на захист персональних даних.

“Я хочу лише знати, де він”

Для Марії ці формулювання не мають конкретного змісту. “Я не маю доступу до жодного слідчого. Я зверталася до поліції, до прикордонної служби, до трьох адвокатів — і всюди кажуть, що не можуть нічого мені повідомити, бо мій чоловік ‘формально не затриманий’. Але я його не бачила вже два тижні!”

Юристи радять у таких випадках звертатися до Європейського суду з прав людини, проте подібні справи тут розглядаються роками.

Загрози правам людини і вплив на імідж Польщі

Польща, яка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році активно приймала біженців із Білорусі та Росії, у 2025 році помітно змінила тон. Після затвердження нової концепції національної безпеки у лютому цього року, значно посилився контроль за присутністю іноземців з “потенційно ризикованих країн”.

Експерти застерігають: неконтрольовані масові депортації без належних юридичних гарантій можуть не лише зашкодити індивідуальним правам, а й підірвати довіру до правової системи країни.

Висновки: правосуддя чи довільне переслідування?

Історія Марії та її чоловіка — не поодинка. Вона ставить під сумнів прозорість і справедливість міграційної політики Польщі у 2025 році. Увага до таких справ з боку медіа, юристів і міжнародних організацій може змусити державу надати відповіді.

А тим часом Марія продовжує щоранку перевіряти поштову скриньку, надіючись отримати хоча б листа з інформацією про долю коханого чоловіка, якого вона востаннє бачила посеред звичайного вечора, на мирному концерті.