Кількість поляків, готових захищати Польщу у разі війни, зростає

Останні соціологічні дослідження свідчать про нові тенденції в польському суспільстві — стрімко зростає рівень тривожності через можливі зовнішні загрози, зокрема військові. Нова доповідь Інституту громадської думки IBRiS, проведена на замовлення видання Rzeczpospolita, виявила зміщення суспільних настроїв у бік більшої уваги до питань безпеки та обороноздатності країни.

Наростання тривоги: понад 63% поляків вже остерігаються зовнішніх загроз

Згідно з результатами опитування, 63,3% респондентів у Польщі визнали, що відчувають занепокоєння у зв’язку з потенційними загрозами з боку інших держав. Це суттєве зростання на 7,2% у порівнянні з аналогічним показником минулого року. Експерти пов’язують ці зміни зі зростаючою геополітичною напругою у світі, зокрема через тривалий конфлікт в Україні, агресивну риторику Росії та нестабільність в інших регіонах Європи та світу.

Цей контекст призводить до того, що дедалі більше громадян Польщі починають замислюватися над тим, як діяти у випадку прямої загрози або військового нападу на країну.

Як поляки реагуватимуть на гіпотетичний конфлікт?

Дослідження також зосередилося на варіантах поведінки людей у разі початку великого збройного конфлікту. Лише 21,3% опитаних визнали, що готові були б залишити Польщу в разі війни — тобто обрати шлях втечі за кордон. Ще 15,4% обрали б внутрішню міграцію до більш безпечного регіону країни.

Найбільша частка респондентів — 42,5% — заявили, що залишилися б у країні, але переїхали б із зони ризику до іншого населеного пункту, де безпечніше. Цікаво, що цей показник знизився на 14,8 відсоткових пунктів порівняно з 2023 роком. Це може свідчити про зміну ставлення до перспективи війни: від зваженої підготовки до певної втоми або навіть поступового прийняття нової реальності.

Готовність до оборони: прагнення до самооборони залишається неоднозначним

Хоча зростає занепокоєння щодо безпеки, готовність громадян брати активну участь у захисті батьківщини залишається суперечливою. Значна частина населення, як показує опитування, надає перевагу особистій безпеці та евакуації над активною участю в бойових діях або самообороні.

Це може бути пов’язано як із браком військового досвіду, так і з недовірою до ефективності самозахисту без належної координації з державними структурами. Крім того, фактор великого психологічного навантаження, яке викликане нещодавніми війнами або кризами в регіоні, також впливає на готовність до активних дій.

Роль уряду: необхідність системного реагування

Опитування є потужним сигналом для польського уряду та оборонного відомства. Зростаюча тривожність громадян — це не лише реакція на зовнішні політичні події, але й прояв запиту на зрозумілу, ефективну і своєчасну державну політику у сфері безпеки та комунікації.

Експерти наголошують: влада має активніше інформувати населення про реальні заходи оборони, загальнодержавні програми підвищення обороноздатності та можливості для цивільних долучитися до навчань або ініціатив, пов’язаних із безпекою. Тільки так можливо зменшити панічні настрої та підвищити рівень довіри до держави як до гаранта захисту.

Висновки

Загалом результати дослідження IBRiS ще раз підкреслюють важливість питання національної безпеки у свідомості польських громадян. У той час як частка людей, готових активно захищати країну, зростає, більшість усе ще схильна обирати стратегію виживання через евакуацію або уникнення конфлікту. Підвищення рівня тривоги вимагає від держави комплексних рішень — не лише у військовій сфері, але й у площині комунікацій, освіти, громадської участі та психологічної підготовки.